Марія Чулак:

Понеділок, 14 Березня, 2011

«Малюю візерунки кольоровими фломастерами»

Силянки Марії Чулак

Нашу нинішню співрозмовницю ви могли бачити на різноманітних ярмарках та фестивалях. Де багато народу – там і чарівні бісерні роботи пані Марії. Майстриня народилася у Косівському районі Івано-Франківської області. Зараз живе і надзвичайно плідно працює теж недалечко – у селі Пядики Коломийського району. Марії Чулак вже сімдесят сім років, але невтомна майстриня продовжує дарувати українкам розкішні прикраси з бісеру.

Марія Чулак у гердані власного виробництва

- Пані Маріє, коли Ви розпочали свою бісерну діяльність?

- Я з дитинства хотіла робити прикраси з бісеру: у наших краях, традиційно, кожна дівчина мала силянку. Тож виходила заміж я вже у власній силянці. Тоді дуже важко було дістати бісер, але я його якось назбирала та зробила собі невеличку прикрасу. У ті часи (а це був 1956-й рік) на Гуцульщині ще не було моди виходити заміж у білому, тож моя силянка була різнобарвна, як усі подібні гуцульські прикраси.

- Де ж Ви тоді брали бісер?

- Доводилося шукати між жінками: в тої трошки того кольору є, в іншої – трошки того… Так і складалася силянка.

Фрагменти герданів та бісерної краватки

«Користуюся лише чеським бісером»

- Серед ваших подруг тоді хтось займався бісероплетінням?

- Ніхто. Моя бабця вміла робити прикраси – усі знання вона передала мені. А так – майже ніхто такого не робив. Було таке, що на одне село є лише одна-дві майстрині, які працюють із бісером.

- Ви сказали, що раніше було дуже важко знайти бісер. А де зараз берете його?

- Зараз, на щастя, такої проблеми немає, тож купую бісер у магазинах. Користуюся лише чеським бісером. З того дешевого, китайського, ніколи нічого не роблю – то є груба, нездала робота. Поганий бісер вигорає, тому просто не хочу марнувати на нього свій час. Тому люблю бісер із Чехії.

- Хотіли би спробувати ще дорожчий бісер, ніж чеський?

- Японський бісер дорожчий від чеського. Він дуже якісний, але ж із нього і робота виходить дорога… А зараз не всі хочуть таке купувати: дорожнеча продуктів змушує людей заощаджувати, тому на прикраси витрачають менше грошей. Жінки хочуть гарні прикраси, але щоб ті були не дуже дорогими.

На "Калинку" пішло три дні

«В одній клітинці роблю чотири хрестики»

- Де берете орнаменти для прикрас?

- Орнаменти розробляю сама. Першу схему зробила 1990-го року… Через рік вже відкрила свою першу виставку, на якій було сімдесят п’ять робіт. Усі ці прикраси виплела за своїми схемами.

- Як ви створюєте орнаменти? Малюєте їх на папері?

- Малюю візерунки кольоровими фломастерами. Беру зошит у клітинку, відкриваю чисту сторінку та малюю. Схема виходить, ніби для вишивки хрестиком. Щоб вмістити одну схему на сторінці, в одній клітинці роблю чотири «хрестики».

- Пані Маріє, зараз Ви на пенсії. А ким працювали раніше?

- Я була начальником цеху художніх промислів. Там я розробляла візерунки для вишивання: за моїми схемами працювали вишивальниці. З бісеру ми робили такі собі «ромашечки», і розсилали ті вироби по всьому Радянському Союзу.

- Скільки прикрас робите за рік?

- Великих виробів багато не зробиш… А от маленьких можна наплести багато. Наприклад, можу зробити дві дрібні бісерні прикраси на день. На один великий гердан потрібно від трьох до п’яти днів – це вже залежить від того, як піде робота. Від 1991-го року я входжу до Спілки народних майстрів України, тож трохи виробів вже зробила… Вже об’їздила з ними всю Україну, побувала на різних фестивалях. На всіх виставках, де я беру участь, до мене підходять та запрошують ще на якийсь фестиваль… Люблю всюди їздити, спілкуватися з людьми!

Силянки на будь-який смак

«Треба їсти моркву»

- А як ваші нащадки ставляться до бісероплетіння?

- Дочка вже теж у Спілці народних майстрів. Онучка теж вміє плести гарні речі – це у нас родинна традиція.

- Які у вас найбільш улюблені вироби? Мабуть, гердани?

- Ви знаєте, мені зараз легше робити кольорові силянки. Але й гердани люблю… Роблю все, що люди замовляють.

- На очі ніколи не скаржилися?

- Чесно кажучи, з 91-го року сидіти тільки на бісері… Очі вже дуже болять. Трошки пороблю, і починають боліти – треба робити перерву. Годинку відпочину, а потім знову сідаю плести.

- Може, маєте пораду для майстринь: що треба робити, щоб вберегти свої очі?

- Є в мене такий рецепт – треба їсти моркву із оливковою олією. Моркву треба натерти, змішати з олією і їсти хоча би раз на день. Я на собі відчула, що це дійсно допомагає.

- Як Ви би описали ідеальну прикрасу із бісеру?

- У нас колись казали, що у бісерній прикрасі мають бути усі земні кольори. Тільки тоді вона буде людині оберегом, адже матиме зв’язок із землею. А одна віщунка сказала, що людину захищають самі лише переплетіння, яких дуже багато у бісерних прикрасах. Тож такі вироби на перший погляд – лише прикраси, а насправді це ще й гарний оберіг.

Метки:

  • Omma

    Класний матеріал, дякую!

  • Zakrevskaya Tatyana

    Видела на выставке в Киеве работы Марии Чулай-нет слов!Красиво,талантливо.Берешь гердан в руки-ощущение,что держишь ткань-ровно,с одинаковым натяжением.Одно удовольствие смотреть и ощущать ее работы.

  • http://made-in-ukraine.info/svit-lyalok-ta-vedmedykiv/ Світ ляльок та ведмедиків | Made in Ukraine

    [...] яких ви вже знаєте , тут можна побачити Марію Чулак (з прикрасами з бісеру), Мирославу Скубяк (з ведмедиками-тедді) та Олександру [...]

  • http://made-in-ukraine.info/vyroby-z-biseru-pokazuyut-u-kyyevi/ Вироби з бісеру показують у Києві | Made in Ukraine

    [...] експонатів – традиційні українські прикраси гердани, вишитий бісером одяг, ікони, квіти з бісеру та навіть [...]

  • http://made-in-ukraine.info/vesilnyy-festyval-u-kam%e2%80%99yantsi/ Весільний фестиваль у Кам’янці-Подільському | Made in Ukraine

    [...] (обов’язкова прикраса гуцульського весілля – силянки) та дружбів. Зустріч молодого та дружбів. Шлюб. Зустріч [...]

  • http://made-in-ukraine.info/polski-suveniry-na-temu-ukrayiny/ Польські сувеніри на тему України | Made in Ukraine

    [...] Гердан з бісеру. Гердан – це традиційна бісерна нашийна прикраса. Проте у [...]

blog comments powered by Disqus