Рослинні барвники — простір для творчості

Пятниця, 27 Березня, 2015

Цибулиння + чорниці = писанки з натуральними барвниками

Саме так каже олександрійська мисткиня Ірина Міхалєвіч, народний майстер України з писанкарства. Розпочавши свій писанковий шлях лише кілька років тому, Ірина добилася у своїх роботах надзвичайної майстерності! А ще, стала популяризувати писанкарство за допомогою майстер-класів і пропагувати використання у цій чарівній справі саме натуральних барвників. Про відтінки, форми та масштаби писанкарства ми з нею і поговорили.

- Ірино, розкажи, з чого почалося твоє захоплення писанками?

- Моє захоплення писанками розпочалося в 2011 році. Журналістка і моя добра знайома Юлія Рацибарська, якій я безмежно вдячна, подарувала мені посібник про писанки Катеринославщини. Авторка Юлія Датченко настільки гарно пояснила процес написання писанки, що я вирішила спробувати. Через Інтернет знайшла, де замовити писачок і барвники. І ось так за книгою я почала писанкувати. Сподобалося, вирішила вдосконалюватися і вивчати тонкощі цього мистецтва далі. Якщо було щось незрозуміло, коли не знала, як виконується той чи інший прийом, чи, наприклад, не могла оволодіти базовими вміннями по видуванню яєць, то зверталася за порадами до досвідчених майстринь Тетяни Стороженко, Тетяни Коновал. Писанкарки жодного разу не відмовляли в допомозі.

Писанки Ірини Міхалєвіч

- На нашому сайті є твій майстер-клас із писанки з бісеру, тож очевидно, що окрім традиційних технік, ти зверталася й до більш сучасних. Яким було твоє перше великоднє яйце? У якій техніці ти його зробила і чи сподобався тобі результат?

- До того, як зацікавитися писанкарством, протягом 5 років я обплітала дерев’яні яйця бісером. І зараз інколи створюю бісерівки. Побачила колегу за роботою, розпитала. Певно, тоді це неабияк сколихнуло мою уяву — щоб яйце, по суті сферичну форму і обшивати щільно бісером! Здавалося тоді це чимось фантастичним. Таким був мій своєрідний “підготовчий” етап, бісерівки. Не цікавили інші форми, тільки з яйцем подобалося працювати, мабуть, тому мені було легко наважитися на писанку.

- Як ти вчилася писанкувати по-справжньому, з воском?

- Як тримати писачок, як набирати до нього віск (у мене тато пасічник, тому віск маю свій, домашній), як руки тримати і яку молитву читати перед роботою, все це і більше я довідалася зі згаданого посібника. Тому раджу всім, хто цікавиться темою, ознайомитися з працею Юлії Датченко “Писанки Катеринославщини”, 2011 рік. Залюбки поділюся відсканованим варіантом. В цьому посібнику подано 15 чудових зразків у натуральних барвах. Щиро раджу мати в себе “Писанки Черкащини” Вадима Мицика, 1992 рік; побачите чудові роботи, зразки народної творчості в природних барвах. Там багато однотонних писанок, і червоного, й коричневого, і жовто-гарячого, і синього тла.

Травлені оцтом писанки

- Які техніки та способи писанкарства ти опанувала на цей момент?

- Працюю в двох техніках — в традиційній техніці барвлення здебільшого, також створюю писанки шляхом травлення оцтом. Видатний писанкар Олег Кіращук, він зараз захищає наш спокій на Донбасі, не так давно подарував мені професійний шпильковий писачок. Мрію оволодіти цим інструментом, хочу навчитися писати унікальні лемківські писанки.

Мене не приваблюють масштабні форми. Більше працюю з курячими та перепелиними яйцями. Крихітна писанка зворушує, дивишся на таку мініатюрну велич і думаєш: правда переможе, краса душі людської подолає і зупинить все лихе.

Рослинний барвник з бузини дає темно-синій колір

- Ти – борчиня за використання натуральних барвників у писанкарстві. Розкажи, чим не вгодили штучні барвники :)

- Рослинні барвники — це продуктивний простір для творчості. Люблю експериментувати з відтінками і працювати з природним матеріалом. Писанка на рослинних відварах — це унікальний витвір, справді неповторний, адже одна і та ж травина з року в рік фарбує по-різному. Благодатним ґрунтом для творчості є свіжі рослини, їм я і надаю перевагу.

- Які природні барвники ти використовуєш? Які з них виходять кольори, коли опиняються на шкаралупі?

- Навесні фарбую свіжим листям кропиви (світло-зелений відтінок), деревієм (жовтуватий), молодим листям берези (жовто-зелений), листям каштану (ясно-коричневий), квітами ромашки (насичений жовтий колір), замороженими з літа ягодами чорниці (синій, оливковий, коричневий, чорний), цибулинням (бежевий, ясно-коричневий, жовто-гарячий).

Влітку фарбую здебільшого свіжими ягодами шовковиці (зелені відтінки і чорний колір), ягодами чорниці, ягодами бузини (темно-синій відтінок), квітами безсмертника та кукурудзяними рильцями (відтінки жовтого кольору), квітами мальви (глибокий зелений). Фарбую до глибокої осені, доки на кущах є свіжі ягоди бузини.

Але на цьому не зупиняюся, планую спробувати інші рослини.

Безсмертник, цибулиння та чорниці - барвники цих писанок

- Яких кольорів і відтінків найбільше любиш надавати писанкам?

- Більше за все люблю на писанці коричневий колір, проте його в чистому вигляді мені поки що не вдалося досягти. Планую таки назбирати в серпні (як буде врожай) зелені шкаралупки волоського горіха. Читала, вони мають зарадити з коричневим відтінком.
Також дуже подобаються небесні відтінки, їх дарує писанці ягода чорниці.

Перепелина писанка у травленій курячій писанці

- Яку свою писанку ти можеш назвати найскладнішою? Мабуть, найважче було робити композиції, що складаються з великої травленої писанки та маленької писанки на перепелиному яйці всередині?

- Маю надію, що моя найскладніша писанка ще попереду. Всі писанки складні, навіть найпростіші на перший погляд зразки даються важко, якщо працюєш без попередніх начерків олівцем.

- Чи є ще техніки писанкарства, які ти хотіла би спробувати?

- Планую навчитися писати лемківську писанку. Для цього потрібно в окремій посудині розплавити віск і підтримувати його постійну температуру, тримати віск в рідкому гарячому стані, і вмокати в нього шпильковий писачок (пишуть ще звичайною шпилькою, шилом, сірником). Коли торкаєшся таким інструментом до яйця, на ньому лишається крапля, а якщо зробити порух, то отримається завиток, така собі “кома”. З цих ком та крапель утворюють різні орнаменти, розетки, зорі, листя рослин та навіть птахів. Наприклад, однією крапкою та чотирма комами можна написати ластівку.

Темні писанки вийшли за допомогою чорниць

- Розкажи про свою роботу з дітьми. Де і коли відбуваються ваші заняття, скільки діток приходять вчитися писанкарству?

- На другий рік писанкування я вирішила, що вже готова сповнити золоте правило писанкаря, таке, що його вважають за невід’ємний обов’язок. Навчився сам, навчи інших. Так звучить це правило. Я багато разів пересвідчувалася на власному досвіді — чим більше віддаєш, тим більше отримуєш. Це справді так. Першим чином я запропонувала організувати заняття з писанкарства при храмі. Мені відразу пішли на зустріч, і ось третій рік поспіль протягом Великого посту (починаючи з другого тижня) ми з дітьми пишемо писанки в Покровському соборі в місті Олександрії (Кіровоградська область. – Авт.) Набирається, зазвичай, досить компактна (10-12 дітей) група. Щороку долучаються нові учні, ті, хто приходили раніше, теж занять не полишають, приводять своїх друзів.

Паралельно проводжу уроки при бібліотеках, в школах, інших соціальних організаціях. Вчаться писати як діти, так і дорослі, у яких вже є онуки) Буває, що бабуся бере з собою на заняття дорослу онуку, і вони пліч-о-опліч разом працюють. За ввесь цей час я навіть встигла долучитися до гурткової діяльності, вела півтора року гурток писанкарства в бюджетній установі.

Загалом, спочатку ініціатива проводити заняття (всі вони безкоштовні, жодного разу не брала плату за урок) йшла від мене, а згодом стали запрошувати. Залюбки вчу писанкувати, це мистецтво варте того, щоб у його полях дії опинилося якомога більше людей. Той, хто бодай раз напише писанку, змінюється і по-іншому сприймає красиве. Так, красу легко зруйнувати, як і крихку писанку, але сила такої краси полягає в тому, що один раз пізнавши її, вже не захочеш розтоптати.

Писанки з натуральними барвниками: кукурудзяні рильця та квіти мальви

- Наостанок, розкрий нам таємницю: які писанки покладеш цьогоріч до великоднього кошика?

- Оскільки дуже полюбилися мені рослинні відвари і їхні соковиті барви, спробую застосувати саме їх. В перших числах квітня вже підросте кропива, будуть сережки на березі, то ж фарбуватиму писанки свіжими травами, що ростуть просто поруч зі мною. Раджу спробувати рослинні відвари в дії всім! Це вершина естетичного смаку, до того ж, натуральні барвники не б’ють по кишені.

До речі

Зв’язатися з майстринею ви можете через її Фейсбук-сторінку https://www.facebook.com/daniradio Також багато цікавої інформації про писанки Ірина Міхалєвіч пише у своєму блозі http://danirra.dreamwidth.org/ Ну а каталог її писанок можна знайти на сайті http://ukrainianpysanka.tumblr.com/ Гарного всім писанкування і приготування до Великодня!

(с) made-in-ukraine.info Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

Метки:

blog comments powered by Disqus