Дари моря
Археологи дістали з дна Чорного моря справжні скарби
Полив'яна італійська миска XIII ст.
У «червоному корпусі» Київського національного університету ім. Шевченка сьогодні відкрили виставку «Візерунки Середньовіччя». Стародавній керамічний посуд, представлений на розсуд відвідувачам, українські та французькі археологи знайшли на морському дні. Ці скарби пролежали під водою не одне сторіччя, щоб зараз «ожити» та показатися поціновувачам мистецтва.
На виставці можна побачити глечики, миски, тарілки та келихи, оздоблені різними орнаментами. Саме такий посуд, стверджують археологи, в XI-XIII століттях можна було придбати у крамничках Константинополя. Звідти розписану красу й намагалися переправити через Чорне море купці, які прагнули «збути» кераміку в Азії. Але торговому судну не пощастило: воно затонуло разом із коштовним вантажем, не допливши до берега зовсім маленьку відстань.
Цей глечик також зробили у XIII ст.
Корабель зазнав аварії по дорозі до Криму – поблизу Нового Світу. Про драматичну історію торгового судна дізналися українські та французькі вчені, які вирішили спільними зусиллями розшукати підводну красу. Експедиція тривала цілих п’ять років, за результатами яких і вирішили зробити виставку. Археологи дуже задоволені результатами: вони кажуть, що знахідки допомогли їм осягнути, наскільки міцними були культурні зв’язки між містами басейнів Чорного та Середземного морів.
Так працюють підводні археологи (фото організаторів виставки)
«Туристи можуть знайти щось цікаве»
П’ятикурсник історичного факультету Олександр Коберник вже не уявляє свого життя без глибинних «подарунків». Вперше він опинився в науковій експедиції чотири роки тому: почувши про підводну археологію, одразу захотів спробувати. Для того, щоб його обрали до «підводної» команди, хлопець пройшов спеціальне навчання та отримав навички пірнання з аквалангом.
Полив'яна таріль з павичем (XIII ст.) Техніка "сграфіто".
У групі дослідників Олександр «прижився»: цього року був в експедиції майже місяць. «Протягом цього часу я знайшов дуже багато речей, серед яких – одна майже ціла ладанка. Вона для мене – найулюбленіша знахідка», – хвалиться він.
Пірнати по скарби аквалангістам-археологам доводилося на дванадцятиметрову глибину. Дослідники працювали по черзі: спочатку в воду занурювалися четверо підводних археологів, після них – ще четверо. Цього літа дослідники шукали старовинну кераміку недалеко від берегу, проте близькість археологічного об’єкту до туристичної зони їх не злякала. «Туристи можуть знайти щось цікаве на тому місці, але якщо їх впіймають за розкраданням археологічних знахідок, доведеться понести кримінальну відповідальність», – з впевненістю каже Олександр.
Здувають кожну пилинку
У дослідницькій групі може бути двадцятеро фахівців. Серед них далеко не всі працюють у воді: одні люди описують знайдений скарб, інші відповідають за організацію експедиції та наповнення дослідницьких шлунків 
Білоглиняний посуд з пташками
Після підняття з води знахідку очищують та висушують. А реставраційні роботи проводять вже у Києві, після перевезення цінних експонатів. «Транспортування – дуже складний етап. Для того, щоб зберегти знахідку, ми обгортаємо її декількома шарами паперу та обережно складаємо у коробки, – розповідає Олександр Коберник. – Лише після цього можемо потихеньку відвозити до Києва – на дослідження».
Побачити старовинний посуд можна в Києві на Володимирській, 60 у кімнаті №334 (3 поверх, історичний факультет).
Метки: кераміка
