Ошибану збереже оцет
Таємниці пресованої флористики від Олени Білецької
Що ви робитимете на травневі вихідні? Майстриня Олена Білецька з Лисичанська Луганської області радить виїхати на природу та назбирати природній матеріал, з якого потім можна буде зробити чудові картини-ошибани Адже саме зараз природа дарує нам багату палітру рослинних барв, які можна використати для творчості…
Квітень – найбільш вдалий період для збору матеріалу для ошибани, каже пані Олена. «Я заготовлюю матеріал з квітня до жовтня, – розповідає вона. – Дуже люблю травень та червень: виїжджаю на прекрасні пагорби біля Сіверського Донця та любуюся багатством трав і квітів»… За словами майстрині, жовті та сині квіти краще зберігають колір під час пресування. А трава у цю пору має насичено зелений колір, що також довго зберігається.
«Дуже люблю листя малини та сріблястої тополі – це просто універсальні рослини! Вони дарують широку гамму кольорів: від білого до чорного. З такого матеріалу можна зробити усе, що хочете: небо, воду, гори, глечики, сніг… – розповідає пані Олена. – А ще, люблю працювати з листям початку кукурудзи: прасую його праскою та отримую відтінки від бежевого до чорного».
Весна для поціновувача ошибани – суцільна радість: нарешті можна запастися потрібними листочками А от наприкінці зими, коли річні запаси матеріалу вичерпуються, майстрам стає не до жартів. «Тоді я беру манку, чай або мак, – ділиться досвідом Олена Білецька. – Малюю клеєм сюжет та посипаю зверху матеріалом».
Стосовно ж самого процесу заготовлення матеріалу – пресування, то пані Олена радить використовувати старі непотрібні книжки. «Різним рослинам потрібен прес різної ваги: пелюсткам і тендітним рослинам – три-чотири кілограми, а більш цупкому матеріалу – п’ять-сім кілограмів, – каже майстриня. – Час від часу (через два дні) я перевіряю, як пресується матеріал. Якщо треба – перекладаю листочки й пелюстки до іншої, сухої книги. Підписую, що де лежить, і вже через десять днів матеріал готовий до роботи!»
А от готові картини обов’язково треба «ховати» під скло, переконана Олена Білецька. «Звісно, є загроза, що картину з’їсть шашіль, тому одразу по закінченні роботи я збризкую її слабеньким розчином оцту. До того ж, дуже важливо оформити картину у раму зі склом, яке захистить ошибану від ультрафіолету, осипання та небажаних їдоків».
До речі
Олена Білецька присвятила ошибані п’ять років. Протягом цього часу вона виготовила багато робіт, частину з яких продала та подарувала. За фахом пані Олена – педагог, тож найближчим часом хоче відкрити у Лисичанську гурток з пресованої флористики.
Метки: рідкісні техніки