Костянтин Скритуцький покаже киянам скажену Алісу та візьметься за високу напругу

На столичній Пейзажній алеї вже є два чудернацьких дитячих майданчики: один – з котами, інший – з жабою та лелекою. А між ними скоро постане ще один креативний скульптурний ансамбль. Купа цементу дивакуватої форми вже зараз притягує погляди зацікавлених малят: вони тицяють у неї своїми крихітними пальчиками та намагаються вгадати, що за звір тут зачаївся. Нас теж зацікавило це питання Тож ми звернулися з ним до в автора цього «сюрпризу» – Костянтина Скритуцького.

«Там з’являться персонажі з «Аліси у країні чудес»: усілякі скажені герої, які уживаються між собою», – повідомив вуличний скульптор. – Цей майданчик має всіх здивувати: він стане таким собі новим диханням Пейзажної алеї. Ми відкриємо його на початку листопада».

За словами «батька» «Їжачка у тумані», тема дитячих майданчиків – нескінченна. «Я можу робити й робити їх! – каже Костянтин Скритуцький. – Аби лише були замовники! Я із задоволенням прикрашу великі об’єкти мозаїкою».

Будуть будки!

Після Пейзажки скульптор обіцяє взятися за… трансформаторні будки Києва. Ці неодмінні супутники електроенергії багато кого не влаштовують своїм зовнішнім виглядом. Митців – тим більше: навіщо «мучити» свої очі спогляданням жахливих сірих будівель, якщо можна прикрасити їх, створивши витвір мистецтва?..

Мета пана Скритуцького – наблизити мистецтво до людей. «Я би хотів, щоб можна було сісти поруч зі скульптурою чи мозаїкою та доторкнутися до неї. У Києві забагато величезних бронзових пам’ятників, які тиснуть на нас та чомусь повчають, але не викликають жодних сентиментів», – скаржиться скульптор.

Гарна ідея у Костянтина Скритуцького вже є, а от грошей на її втілення – обмаль. Тож команда скульптора розраховує на фінансову підтримку небайдужих громадян. Пан Скритуцький переконаний: якщо є цікава ідея, знайдуться і люди, які захочуть профінансувати її втілення у життя. «Як тільки ми отримаємо підтримку спонсорів, обов’язково перетворимо трансформаторні будки на кольорові, – каже скульптор. – Це просто необмежений простір для скульптури, яка має прикрашати сучасні районах міста. Історична частина Києва вже давно сформована, а от спальні райони поки що не можуть похвалитися наявністю мистецтва»…

«Хто за це все буде відповідати?!»

Наразі Костянтин Скритуцький знайшов спільну мову з власником трансформаторних будок – з компанією «Київенерго». Але заради досягнення домовленостей довелося добряче попотіти. «Ми прийшли до людини, яка відповідає безпосередньо за трансформаторні будки. Показали усі наші попередні роботи та проект прикрашання трансформаторної будки, і у відповідь почули: «Та ви що! Такого не можна! Хто за це все буде відповідати?!» – пригадує скульптор. Потім про мистецьку акцію все ж домовилися, але після розмов із чиновниками у Костянтина Скритуцького все ж залишився гіркий «осад».

«Я був вражений проведенням цьогорічної «Французької весни» у Києві. Це ж було просто скажене дійство: під музику розкидали п’ять тонн пір’я, протягнули троси біля готелю «Хайятт», Софійської дзвіниці, пожежної станції та будівлі СБУ, – розповідає скульптор. – Це робили французи: вони прийшли і за три дні отримали усі дозволи. Жодна київська художня група не може такого зробити: чиновники просто крутять пальцем біля скроні та вказують на двері».

Природній відбір у мистецтві

Якщо у центрі столиці мистецькі об’єкти час від часу потрапляють під гарячу руку хуліганів, то про їхню безпеку у спальних районах взагалі говорити важко. Проте Костянтин Скритуцький не боїться вандалів – каже, що його роботи ще ніхто не псував. Навіть навпаки – прихильники його творчості лише лагодять скульптури, якщо стається певна поламка. «В Їжачка в тумані відпадає його торбинка – вона не має, за що триматися. Але таємничі незнайомці постійно намагаються полагодити скульптуру та прикрутити цей мішечок», – сміється скульптор.

Не переживати за свої роботи пан Скритуцький навчився ще у художній академії. «Там існує природній відбір: коли студент зробить роботу, він виставляє її у коридорі. Повз цю скульптуру чи картину постійно проходить багато людей – хтось розумний і інтелігентний, а хтось – не дуже. Тому, якщо робота дратує чи викликає негатив, вона обов’язково розіб’ється чи лусне, – стверджує скульптор. – А гідні роботи ніхто не чіпає». Тож Костянтин Скритуцький сподівається, що на розмальовані трансформаторні будки та дитячі майданчики чекає «безвандальна» доля.

***

Спонсор запису:

Хотите, чтобы в вашем саду была красота? Доверьтесь профессионалам озеленения и благоустройства! Они знают, что такое хороший ландшафтный дизайн.

Метки: скульптура