«Вишиті закладинки можуть жити довго-довго – так само, як і хороші книжки»

Ми звикли бачити вишивку на рушниках, сорочках, серветках та скатертинах. А от київська майстриня Тетяна Серебреннікова вишиває… закладинки для книг! Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, який ми відзначаємо 30 вересня, майстриня розповіла нам про своє цікаве ноу-хау.

- Тетяно, з чого почалося Ваше захоплення вишивкою?

- Я вишиваю з дитинства: мабуть, генетична пам’ять не дає спокою, бо всі жінки по материнській лінії мали хист до рукоділля. Прабабусина і бабусина хати в селах Юрівка і Крюківщина, що на Київщині, повні рушників і вишитих подушок, залишились для мене взірцем осель, де живуть краса і затишок.

Народну вишивку у всій її повноті вивчала вже самотужки, завдяки бібліотекам і букіністичним магазинам, а згодом – й Інтернету. Закінчила курси старовинного українського шитва при музеї Івана Гончара. Цікавлюся музейними колекціями і співпрацюю вже з цими закладами культури.

- Коли Ви запустили власне «виробництво» вишитих закладинок?

- Вже років з десять, як почалася історія «Закладинки в улюблену книжку». В моєму рідному Голосіївському районі Києва (тоді ще Московському) бібліотеки були і, на щастя, є  не тільки книгозбірнями, але й місцем спілкування творчих людей. Дитячий театр, літературні й музичні вечори, художники, майстри, різні цікаві люди… Це не могло на мене не вплинути і не надихнути на щось таке бібліотечне, рукодільне… Кожен висловлює свою любов по-своєму. Я – вишиваю.

«Кишенькові романи доцільніше закладати талончиками»

- Чому саме обрали для своєї творчості «літературну» тематику? Набридло бачити, як люди використовують замість закладинок усілякі календарики та автобусні талончики?

- Бібліотека – районна чи дідусева в селі – це особливий світ, де мені завжди було комфортно. Стосовно закладинок-талончиків і використаних ваучерів для поповнення рахунку мобільного зв’язку, то все, мабуть, на своєму місці. Літературу, яку читають у транспорті (кишенькові романи і детективи), вочевидь, зручніше і доцільніше закладати талончиками. Але є книжки, до яких хочеться повертатися знов і знов, з якими зручно вмоститися з чашкою гарячого чаю, які асоціюються у нас із затишком і повним інтелектуальним і естетичним задоволенням. У таких книжках я бачу свої закладинки.

- Вишита закладинка – це практична річ? Ваші роботи такі досконалі, що хочеться оформити їх у рамочки й годинами роздивлятися, наче у музеї…

- Дякую за високу професійну оцінку моєї роботи. З точки зору практичності та довговічності закладинок, зауважу, що вишиваю на канві, яка, як матеріал, дуже витривала та зносостійка. А сучасні нитки для вишивання дозволяють прати виріб у разі необхідності навіть при температурі 90-95 градусів.

Мої закладинки – м’які, гнучкі, їх приємно торкатись, відчувати пучками пальців рель’єф вишивки, розглядати лице та виворіт. З одного боку, це недолік: вони не жорсткі, як картонні, металеві аналоги або закладинки, які вишиті, але зміцнені підкладками чи дублірином. З іншого боку, це приємна «м’якість» серед друкованих сторінок, і тонка робота, виконана вручну, відлуння старовини, коли книга була справжньою цінністю. Знаю, що по-різному використовуються мої закладинки: вони «живуть» не тільки в книжках і щоденниках, але і в портмоне, альбомах… Але я проти того, щоб їх вставляли в рамку під скло. Бо я, як затята вишивальниця, люблю похвалитися виворотом. Як каже народна мудрість, вишивка повинна бути чиста і з лиця, і з вивороту, щоб життя було не тільки про людське око.

Закладинки для бібліофілів

- Чи користуєтеся вишитими закладинками, коли самі читаєте книги?

- Звісно, користуюся. У мене багато улюблених книг, і в кожній з них «живе» своя  закладинка. Крім того, щорічно як мінімум одна нова закладинка лишається у новому щоденнику.

- Мені дуже сподобалися Ваші закладинки із вишитими назвами книг. Як часто Ви вишиваєте закладинки до конкретних літературних творів і чим така робота відрізняється від, наприклад, вишивання закладинок з етнічними мотивами?

- Дякую за похвалу! Приємно знати, що мої задуми цікаві людям. Закладинки з вишитими назвами книг зроблені, скоріше, для бібліофілів, бібліотек і музеїв, тоді як закладинки з народною вишивкою більш доречні як етносувенір. Звісно, закладинки з назвами з’являються до обраних авторів, літературний спадок яких мені близький і цікавий. Цього року вишивала на гринівську тематику – назви маловідомих творів Олександра Степановича Гріна до 130-річчя від дня народження письменника. Маю в задумах (і вже відмалювала) закладинки для Лесиних творів і Шевченкових – сподіваюся, вишию і їх.

- Яка Ваша найулюбленіша книга? Чи вже створили для неї закладинку?

- Не можу обрати одну книгу: їх багато. А інколи самі закладинки підказують, до якої книги хочуть. Наприклад, вишивала одну жовту закладинку, і раптом зрозуміла, що вона саме для дитячої книги призначена. Якось потім само собою стало виходити – такі закладинки «лягають» в книжки для найменших, і не інакше.

«Чого-чого, а вишивання вистачить на всіх»

- А найулюбленіша вишита закладинка у Вас є?

- Вони всі, які діти, улюблені. Виокремити одну важко, бо кожна вишита зі своїм настроєм і думками.

- Скільки цих витворів Ви вже зробили?

- Не рахувала… Лише останнім часом почала занотовувати замовлення. Двійко нулів точно є в цьому ряді

- Багато часу витрачаєте на вироблення однієї закладинки?

- Від трьох годин до кількох діб, як натхнення стане.

- Які техніки використовуєте у цих роботах і якими нитками любите вишивати?

- З найулюбленіших технік і тих, які найчастіше використовую в закладинках, слід виділити виколювання (так звані «солов’їні вічка»), хрестикові шви (ретязь, оксамитовий шов, болгарський хрестик тощо), верхоплут, протяганку та звичайні «вперед» і «назад голку». Нитки подобаються якісні – це всесвітньовідомі виробники, перевірені часом. Але, буває, експериментую з нитками: наприклад, використовую нитки для в’язання.

- У Вас є багато закладинок, вишитих нитками секційного фарбування: вони «розвантажують» зір під час читання. Розкажіть, як Ви прийшли до цього винаходу.

- Все почалося з подарунка Bullet – двох моточків таких ниток. Дивилася на них, дивилася, і задивилася, вочевидь, надовго. Цікаве поєднання, коли перехід відтінків одного кольору бачиш на суто геометричному орнаменті. Звісно, шляхом спроб та помилок виявляються і закономірності для вибору ниток. Вже сьогодні я знаю, як досягти того чи іншого ефекту в закладинці однієї і тієї ж моделі. Але двох однакових закладинок все одно не буде. Ось такі чарівні ці нитки.

- Ваші витвори одночасно мають і етнічне забарвлення, і сучасне – через це вони припадають до смаку багатьом поціновувачам хендмейду. А у цій сфері, як відомо, дуже часто можна зустріти плагіат. Ви стикалася з відвертим копіюванням Ваших закладинок?

- Стикалася. Суперечливі почуття… Дуже приємно і радісно бачити, коли моя робота надихає людину на власну творчість, але неприємно, коли майже скопійовано не тільки орнамент, складений мною, а й назву, і опис. Навіть майстер-клас бачила «Закладинка в улюблену книжку» не свій… Але, з іншого боку, це свідчить про затребуваність закладинок взагалі і цікавість до них, що не може не тішити. Хай люди вишивають: чого-чого, а вишивання вистачить на всіх.

Закладинки купують навіть ті, хто не любить читати

- Знаю, що Ваші закладинки знаходять господарів не лише в Україні, а й за кордоном. У яких країнах вони вже «прописані»?

- Перш за все, це країни Західної Європи (Франція, Німеччина, Великобританія, Польща), країни СНД, Канада, Туреччина. Закладинки, як сувенір з України, легко надіслати в поштовому конверті будь-куди, тому їхня географія тільки шириться.

- Хто найчастіше купує Ваші закладинки? Це колекціонери гарних вишитих речей чи звичайні книголюби?

- Купують різні люди. Здебільшого, ті, що добре знаються на українській вишивці, але хочуть щось вишите вручну й оригінальне, невелике, а звідси – й недороге. Купують закладинки для себе, для подарунків, в якості сувеніра. Часто закладинки замовляють до подарункових книг чи альбомів. Бувають випадки, коли люди зізнаються, що не читають, а якщо і читають, то з монітора, але все одно щось припадає до душі, і купують. Звісно, найбільше щастя для мене, коли закладинка потрапляє до книжки, бо це її основне й найкраще призначення.

- Зараз у нашому суспільстві не вщухають дискусії навколо майбутнього звичайних книжок: хтось їх ревно захищає, а хтось «вболіває» за електронні книги, які начебто мають витіснити паперову літературу. Як вважаєте, яке майбутнє чекає на книги та на їхні «супутники»-закладинки?

- Багато століть тому книга була великою цінністю, і закладинки в неї вкладали оксамитові, гаптовані золотом і шовком, прикрашені коштовним камінням. Зараз суспільство перенасичене друкованою продукцією і доступністю електронної інформації: це створює ілюзію знецінення книги. Є видання на один день (я тільки «за», щоб вони були електронними), а є книги, які перевірені часом, до яких звертаються покоління за поколіннями. Вони були, є і будуть цінними. Саме для них створені мої вишиті закладинки, які можуть жити довго-довго – так само, як і хороші книжки.

Напередодні дня бібліотек хочу побажати всім, хто любить книгу і працює з нею, отримувати насолоду від друкованих сторінок, зберігати та поширювати культуру читання!

Подивитися на прекрасні роботи Тетяни Серебреннікової можна у її блозі: http://tana-sribna.livejournal.com. А замовити закладинки – за телефоном (066) 28-730-82.

***

Спонсор запису:

Не знаете, что подарить близкому человеку на праздник? Лучшие подарки - картины из янтаря!

Метки: вишивка